Історія цвяха

У давнину людина виготовляли цвяхи з кісток риби, шипів рослин, з деревини твердих порід. В епоху бронзової доби з'явилися перші металеві цвяхи — литі та ковані. Пізніше цвяхи стали виготовляти з мідного та залізного дроту.

У Стародавньому Єгипті, Елладі і Римській імперії цвяхи з заліза, міді і бронзи мали достатньо широке застосування. Їх традиційна форма не змінювалась тисячоліттями.

Під час земляних робіт в Шотландії — на місці, де колись стояла римська фортеця, були знайдені 7 тонн давньоримських цвяхів, датовані кінцем І ст. н. е.

Спочатку, виробництво цвяхів було ручним і дорогим — в ту пору за жменю цвяхів давали цілого барана. Виробництво цвяхів залишалося ручним до початку XIX століття, коли були створені перші машини для виготовлення кованих цвяхів. Приблизно в той же час стали застосовувати верстати для отримання цвяхів з дроту.

Цікаві факти про цвяхи

Цвяхами можна не тільки будувати і лікувати, а й … малювати картини. Так роблять, наприклад, Маркус Левін і Куми Ямашита. Маркус, вбиваючи у дерев’яну плиту до 15 тисяч цвяхів, створює кольорові переходи і гру світла і тіні. На одну таку картину у нього може піти до двох місяців. А Куми працює з дрібними гвоздиками, обплітаючи їх безперервної чорною ниткою. Кожна картина, крім таланту, вимагає від художника приголомшливого працьовитості.